Перші хвилі світової пандемії Covid-19 позаду. Одні країни справляються з коронавірусом більш успішно, для інших все тільки розпочалося. Неодмінним лишається те, що 2020-й  запам'ятається як один із найтрагічніших періодів нашої історії. Світ уже не буде таким як раніше ніколи. Поглянути на  найважчу сторону цієї глобальної світової  проблеми, а саме: як світ прощається з жертвами коронавірусу говорить, аналізує світову пресу, торкаючись проблем країн і континентів експерт і президент Міжнародної асоціації професіоналів похоронної справи (МГО МАППС), Національного члена від України у Всесвітній Федерації Похоронних Виконавців (FIAT-IFTA) і керівник Приватної фірми «Петро Великий» Алла ЛАНДАР.

Як усе починалося

Чимало питань, пов’язаних із поширенням Covid-2019 протягом останніх півтора року, хвилювали людей. У числі перших: як відбуваються прощання з померлими від коронавірусу в світі?

Згадаємо, як все починалося. На початку пандемії дезінфікуючі засоби і захисне екіпірування – враз стали дефіцитними  товарами, і це завдало клопоту у тому числі й похоронним бюро. Керівники багатьох із них побоювалися, що невдовзі не зможуть виконувати свою роботу, – так  писав німецький журнал Der Spiegel навесні 2020-го у розпал першої хвилі.

Світ з жахом переглядав кадри новин з Італії, де труни до крематоріїв доставляли на військових вантажівках. Особливого удару пандемії відчули на собі провінції Бергамо та Брешиа, де місцевий теплий вологий клімат став союзником вірусу. 

В Іспанії і США щодня помирали сотні людей, а вслід за ними до подібних сценаріїв готувалася і похоронна галузь Німеччини, адже аеропорти Мюнхена і Франкфурта, де кожних 3-5 хвилин злітали і сідали по 3 літаки одразу, щодня перепускали через свої термінали сотні тисяч пасажирів. І так було аж до їхнього закриття.

Похоронні бюро по всій Німеччині замовляли труни і мішки для перевезення трупів, здебільшого зі Східної Європи. Багато хто змінював звичні для всіх робочі процеси, щоб захистити співробітників своїх компаній. Як правильно вчинити – не знав ніхто. В Гамбурзі, наприклад, спочатку навіть закрили один із двох крематоріїв, щоб сконцентрувати кремацію в одному місці. Співробітники іншого крематорію перебували в резерві і чекали на виклик в разі масового захворювання своїх колег. До мінімуму зводився контакт з клієнтами, родичами і близькими померлих.

Згадує німецький журналіст Міхаель Фрелінгсдорф: «Коли співробітники похоронних бюро обмивають, одягають і кладуть небіжчиків в труну, вони знаходяться в контакті з померлими, які, можливо, померли від коронавіруса. Хоча мертві і не виділяють в навколишнє середовище віруси шляхом кашлю, проте вони втрачають біологічні рідини, а з легенів і кишковика виділяються гази, особливо коли тіло перекладають до труни. Тому співробітникам похоронних бюро в цілому доводилося захищатися від небезпечного віруса кожному самостійно».

Якщо в свідоцтві про смерть була лікарська констатація, що померлий був заражений коронавірусом, вживалися необхідні додаткові заходи: небіжчика вкладали в спеціальний захисний чохол або обгортали в просочені дезінфікуючими засобами матеріали. На померлих від коронавірусу на початковому етапі додатково надягали маски для рота й носа, змочені спеціальною хімією.

Чому німецькі похоронні бюро на етапі першої хвилі пандемії опинилися в складних умовах? На відміну від лікарів і санітарів, забезпеченням яких захисної екіпіровкою займалися лікарські асоціації та установи охорони здоров'я, похоронні бюро у більшості федеральних земель не вважалися організаціями системи боротьби з пандемією, а тому не отримували необхідних засобів захисту. Тож усі питання забезпечення як засобами знезараження, так і спецодягу та засобів захисту похоронні бюро вирішували для себе самі.

На початковому етапі ця проблема постала настільки серйозно, що деякі похоронні доми і контори навіть опинилися на межі призупинення своєї роботи.

Кожен виживав як міг

Журнал Der Spiegel писав тоді, що до Федерального союзу німецьких похоронних бюро в Дюссельдорфі надходили сотні дзвінків від стурбованих членів союзу, пригадує генеральний секретар організації Штефан Нойзер.  А тому він з цією проблемою звернувся безпосередньо до міністра охорони здоров'я Йенса Шпана. Додатковий захист був вкрай необхідний ще й через те, що існував великий ризик: серед померлих очевидно було чимало з невиявленими вірусними захворюваннями. Тобто якщо хтось помирає від коронавірусу в лікарні, то є досить висока впевненість у тому, що інформація в свідоцтві про смерть відповідає дійсності. Але про тих же померлих в будинках для людей похилого віку впевненості не було. Відтак те, що не вдавалося зробити у випадках із живими, навряд чи спрацьовувало із мертвими, а найголовніше – тестування на коронавірус, – констатує Der Spiegel. 

Авторитетна Deutsche Welle описала ситуацію в німецьких крематоріях під час першої хвилі. Керуючий справами крематорію Герольд Мюнстер довго сумнівався, чи варто показувати журналістам ситуацію в його закладі містечка Дебельн, що у федеральній землі Саксонія. Він завжди думав про те, щоб траурна церемонія і все, що з нею пов'язано, були гідні пам'яті померлого. Особливо  в ті дні не хотів налякати людей, але через пандемію коронавірусу, і з урахуванням ситуації, що з кожним днем ​​ставала все гіршою, вирішив поділитися усім з пресою.

Герольд відчинив двері до будівлі крематорію і показав, де зазвичай відбувалися церемонії прощання з померлим, показуючи кімнату для прощань, розраховану на 90 осіб. Але тепер там, де під час церемонії зазвичай сидять родичі померлого, тепер безліч дерев'яних домовин. Вони стоять один на одному, і на деяких видно напис: коронавірус.

Можливості крематорію мають межі, а тому кімната жалоби поступово перетворилася на кімнату очікування процесу кремації. А від самого прощання довелося відмовитися. У двор крематорію доставили причіп з додатковою холодильною установкою, щоб було, де зберігати тіла померлих до кремації. І така ситуації була по всій Європі: усі похоронні доми і бюро прагнули якомога швидше створювати резервні місця. А в самій Саксонії смертність збільшилася на 109 відсотків.

Італія, яка першою в ЄС наразилася на масштабну пандемію, розпочали з того, що у всіх італійських церквах заборонили церемонію відспівування покійних, яка для католицької Італії дотепер була єдиним гідним способом прощання. Священнослужителі заспокоювали рідних і обіцяли провести месу по кожному після того, як в країні нормалізується епідеміологічна ситуація. Проте сім'я покійного могла запросити священика для читання спільної молитви. 

Альтернативою в Італії став коротких похорон, без традиційних процесій від місця проживання до цвинтаря. Всі присутні на таких церемоніях мали дотримуватися дистанції, а також усім заборонялося потискати руки і вступати в контакт з родичами померлого, навіть з метою висловлення співчуття.

Про що говорять італійці? Коронавірус б'є по хворим двічі: спочатку інфіковані гинуть в ізоляції, далеко від рідних та близьких, а потім ідуть в останню путь у супроводі чужих людей. Все частіше почали вдаватися до онлайн-похорону. Померлі залишали цей світ з ізольованих лікарняних боксів, куди заборонено вхід рідним категорично. Максимум, чим прагнули допомогти в такій делікатній ситуації медики, так це зблизити тих, хто перебував на межі життя і смерті, з його родичами по Скайпу. Саме під час таких відео дзвінків близькі люди мали можливість в останній раз особисто попрощатися один з одним.

З точки зору логістики, італійський похоронний сектор (особливо на Півночі) пережив колосальне навантаження – через  велику кількість смертей утворювалися черга на поховання та кремацію. Досить згадати жахливі кадри з Бергамо, на яких вздовж церкви ряди трун з померлими. Тут за кілька тижнів фактично померло ціле покоління. Оскільки ні місцеві кладовища, ні крематорії не справлялися з кількістю загиблих, їх доводилося вивозити за допомогою військових до сусідніх провінцій. Схожа ситуація складалася і в сусідній Емілії-Романьї. Ситуація ускладнилася і тим, що багато похоронних бюро опинилося на карантині, а у тих, хто вистояв, закінчувалися кошти для засобів захисту. 

DW пригадує, як у Великобританії сім'я літнього чоловіка, котрий помер від коронавірусу, не змогла організувати йому похорон, бо в повному складі перебувала на карантині. Глава сім’ї повернувся з двотижневої поїздки на північ Італії, а за три дні йому стало погано. Коронавірус діагностували не відразу, так як списували погане самопочуття на артрит і захворювання серця, які були у пацієнта до того. Через кілька днів ізоляції літній чоловік помер, а його родину зобов'язали сісти на карантин. Таких або подібних випадків у Британії тоді було з кожним днем все більше. 

Ірландська асоціація похоронних директорів, що об'єднує 342 ритуальних бюро, оприлюднила з першими ознаками пандемії рекомендації з організації похоронних заходів для жертв коронавірусу. Керівництво асоціації наполягало: всіх померлих через Covid-19 необхідно негайно транспортувати або до крематорію, або на кладовище; всі ритуальні заходи, де передбачалася участь родичів, друзів або колег покійного, пропонувалося відкласти. Рекомендується дезінфікувати ритуальний транспорт після кожного похорону, а організаційні моменти з рідними обговорювати з родичами тільки по телефону. Рідні померлого не допускалися до приміщень ритуального призначення, а також до моргів. Вимагалося уникнення служб в храмах, а також відмовлятися від будь-яких поминальних заходів. Асоціація також наполягала на транспортуванні тіл померлих тільки в герметичних патологоанатомічних мішках.

Слідом за Італією пандемія нанесла потужного удару по Іспанії. Все складніше ставало ховати жертв коронавірусу. На початковому етапі частина похоронних бюро просто відмовлялися мати справу з такими небіжчиками, щоб присутні на прощанні родичі також не підхопили Covid-19. Інші до мінімуму намагалися скоротити контакт з тілом померлого: використовували саван із товстих тканин, а труни одразу запечатували, і ті залишалися закритими навіть під час церемонії прощання. Більш того, водіїв катафалків одягли в  захисні костюми, як і всіх причетних до поховання. Картина враз стала такою після повідомлення, що в місті Віторія більше 60-ти друзів і родичів на церемонії прощання заразилися коронавірусом. Це був тоді грім серед ясного неба. 

У Мадриді на випадок, якщо смерть викликана хворобою, що є ризиком для життя і здоров'я як співробітників похоронного бюро, так і населення в цілому, ще 1997-го був розроблений спеціальний регламент, як і коли ховати покійного. Саме його тепер і застосували в іспанській столиці, а за кілька днів – по всій Іспанії. Цим документом вимагалося проведення повної дезінфекції усіх приміщень, пов’язаних із перебуванням померлих та його рідних.

Чим запам’яталася Франція? Як повідомила Федерація агентств похоронних послуг, за місцевими законами під час поховання осіб, які померли внаслідок інфекційних коронавірусу, заборонені усі операції з консервації тіла. Померлого відразу ж слід було тепер негайно вкладати в закриту труну. Щоправда особливих повідомлень щодо термінів та місць поховання, а також пов'язаних із цим церемоній за участю родичів операторам індустрії похоронних послуг з Міністерства внутрішніх справ Франції не надходило.

Власті Японії, найобережнішої країни Азії, тим не менш не заборонили похоронні обряди і відспівування покійних на тлі поширення коронавірусу. Разом з тим, в рамках боротьби з вірусом уряд закликав місцеве населення утриматися від організації заходів з великою кількістю учасників. Тепер під час траурних церемоній жителів японського архіпелагу обмежили спалюванням пахощів за буддійськими звичаями і відмовилися від проведення поминальних трапез. Люди приходять прощатися з померлими в в одноразових масках і не сідають на стільцях поруч один з одним, як це прийнято в подібних випадках, а вважають за краще стояти на безпечній дистанції один від одного.

Азія ламає вікові традиції

І нарешті про Китай. Новини з Піднебесної за числом повідомлень і репортажів сперечалися хіба що з новинами з Італії, тому переповідати їх не варто. У Китаї радикальні заходи почалися одразу з доповнень до карного кодексу, куди внесли статтю про навмисне зараження коронавірусом.

У столиці – Пекіні – одразу заборонили не лише похорони через спалах коронавірусу, але й весілля. Про це першою повідомила агенція China News. Церемонію похорону заборонили через те, що на прощальній церемонії зазвичай збиралися великі групи людей. Така ж доля спіткала і весілля. 

У Китаї, який «заслужив» вважатися осередком поширення коронавірусу в світі, тіло покійного навіть не показують родичам. Траурна церемонія проводиться за скороченою формою. У деяких містах похоронами померлих від коронавірусу доручають займатися тільки одному похоронному бюро, усіляко йому допомагаючи на державному рівні, з метою скорочення причетних осіб до поховання коронавірисних.

Оглядаючись на першу хвилю коронавірусу,  важливо згадати, як  Китай у подоланні пандемії спрацював як єдиний механізм. Партія, народ, бізнес разом з медициною всіх рівнів  у своєму рішенні піддавати кремації тіла померлих зі страшним діагнозом були одноголосними. При чому, вперше у світі були широко задіяні пересувні, або правильніше – мобільні крематорії. Голосів «проти» не було чутно взагалі. Хоча на першому місці був порятунок хворих, але, разом з тим, гостро поставали й завдання недопущення поширення коронавірусу вглиб країни, тобто до важкодоступних гірських регіонів. При цьому не знімалася з порядку денного боротьба із захворюваністю в цілому по країні. Основний регіон ураження був локалізований, про що нам нагадують відео з порожніми вулицями Уханя тих часів. Сьогодні очевидно: Китай у тій ситуації діяв правильно, і з усіма надскладними завданнями азіати впоралися з честю, показавши приклад усьому світові. 

Розповідаючи про Китай, важливо згадати і про Київ ось у якому зв’язку. Із сайтів Київради та Київської державної адміністрації, а також Ритуальної служби «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» ми дізнаємося про Протокольні рішення Міської комісії з подолання наслідків, повязаних із коронавірусом Covid-19. А саме: померлим з діагнозом коронавірус у нас надається безкоштовна допомога у похованні. Такої можливості не мають рідні померлих навіть у ЄС. Під час першої хвилі Covid-19 з трагічними наслідками для Італії всі витрати, пов’язані із похованням чи кремацією померлих, лягали на плечі рідних та частково страхових компаній за умови наявності відповідного полісу з усіма своєчасними платежами.

Повертаючись до Китаю, нагадаю, що в церемонії прощання з покійним там зазвичай бере участь велика кількість людей. Прах померлого після кремації завжди зберігається в похоронних бюро до свята поминання покійних Цінмін у березні-квітні. Так от, нині про це довелося забути, і така церемонія була враз скасована. А так званий фестиваль відвідування могил у нинішньому 2021-му році відбувався онлайн. 

У відомій своєю демографічною проблемою Південній Кореї уряд закликав людей спочатку піддати кремації покійних, і лише потім проводити малочисельну поминальну церемонію.

В іранському суспільстві на похоронах чоловіка зазвичай вітають один одного обіймами за мусульманською традицією. Однак нинішні обмеження позбавили усіх давнього звичаю. Прощання в повній самоті. Ірані уже налічує тисячі людей, які пережили такі почуття, називаючи це «оплакуванням на відстані». Відтак тепер мало хто збирається на похорон не тільки померлих від вірусу, а й тих, хто помер з інших причин. «Коли не можеш оплакати своїх близьких, то й не можеш повірити в їхню смерть», – так вважають в Ірані. 

Коротко про Ватикан. Папа римський закрив через коронавірус собор Святого Петра і прилеглу до нього площу у Ватикані. З балкона собору він традиційно звертається з промовою. Релігійні служби в римських храмах було вирішено проводити без участі громадськості. Церкви також закриті, тож месу проводять онлайн.

У дружній нам Грузії забороняють наближатися до труни. Тіла повинні бути поховані протягом 72 годин після підтвердження факту смерті. Покійного ховають загорнутим в герметичний пластик. Досить несподівана звістка, що тіла громадян Грузії, які померли від коронавірусу в інших країнах, у тих же країнах і ховають.

Рекомендації ВООЗ і заходи в Україні

Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я, на похоронах жертв коронавірусу мають бути присутніми якомога менше людей. Тіло покійного бажано без особливих потреб не перевозити з одного населеного пункту до іншого. Станом на початок травня коронавірусом у світі уражено більше 1,5 мільйона осіб. Тому найважливішим заходом безпеки для людства 2021-го постає вакцинація, вивчення нових штамів, системний опис не лише кожного регіонального спалаху пандемії, але й кожного окремого випадку. Лишається на часі і розробка нових вакцин, позаяк кожна з існуючих поки що не позбавлена вад і недоліків.

Рекомендації для всіх лишаються незмінними. У разі, якщо у вашій місцевості зареєстровано поширення Covid-19, дотримуйтеся простих правил безпеки: тримайтеся на безпечній дистанції від оточуючих, носіть маску, добре провітрюйте приміщення, уникайте місць скупчення людей, мийте руки і прикривайте ніс і рот згином ліктя або серветкою при раптовому кашлі або чиханні. Широко рекомендації ВООЗ подані детально в мережі Інтернет на численних сайтах, перекладені більшістю мов світу. 

При цьому потрібно не забувати стежити за рекомендаціями для кожної країни, регіону, населеного пункту і навіть місця роботи від власного Міністерства охорони здоров’я і санітарних служб держави.

А на порядку денному крім вакцинування, методики лікування постали нові проблемні питання, над якими вченим доведеться працювати найближчими роками. І пов’язані вони з реабілітацією через ускладнення та наслідки вже після захворювання: це болі в м'язах, постійна втома і навіть проблеми психологічні. Ті ж, хто перехворіли на важку форму Covid-19 можуть страждати від наслідків навіть через півроку після зараження. Нові завдання дослідникам диктує життя, а широким верствам населення лишається дотримуватися усіх рекомендацій. 

В Україні розпочалися масові поховання осіб із підозрою або  підтвердженням COVID-19 навесні минулого року. Було б неправильно не згадати про хвилю перших масових поховань, що відбулися наприкінці 2019-го та на початку 2020-го Західною Україною. Про це можуть нагадати телерепортажі того періоду, коли ще ніхто навіть не розумів про що йде мова. Згадувалася масова пневмонія з незрозумілим протіканням хвороби, що спалахнула після повернення наших заробітчан з Європи. Це вже потім розпочався аналіз, коли масово захворіли лікарі, рідні і близькі покійних, учасники похоронів та поминальних обідів. Тим більше що за місяць-другий вже почала надходити перша інформація про коронавірус з Китаю та Італії.

З першими ознаками розуміння того, що сталося, а саме з пандемії у Китаї та її перших масових людських втрат у нашій компанії ритуальних послуг «Петро Великий» було вивчено не лише всі нормативні документи в нашій державі, але й перекладено та опрацьовано документи Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо організації поховань жертв Covid-19. На початку першої хвилі ВООЗ розсилав інформацію, що вірус передається у тому числі і через предмети: ручка дверей, кнопка ліфта, поручень у під’їзді, перила тощо. Навіть поширювалися з цього приводу не лише листи із застереженнями, але й відео та анімаційні ролики. Ми аналізували весь рекомендаційний матеріал, що надходив.  Тож під час терміново скликаних нарад ми розпланували для себе кожний крок організації і здійснення поховань померлих осіб з діагнозом коронавірус з урахуванням всіх рекомендацій та вимог. При цьому все було зроблено із суворим дотриманням десятка вимог законодавчих і підзаконних нормативних актів в Україні. 

Нагадаю, що в нашій державі передбачено більш ніж десяток нормативних актів, якими чітко визначено порядок поховання. Основним завданням яке покладено на суб’єктів господарювання в незалежності від форм власності є безпека.

Крім того, ми вивчили усі доступні на той час зарубіжні рекомендації, отримані і систематизовані після запитів до Польщі, Великої Британії, Німеччини, США, Італії та штаб-квартири ВООЗ у Стокгольмі. Були отримані інформативні документи від Всесвітньої Федерації Похоронних Виконавців FIAT-IFTA із Амстердаму. Ми провели велику роботу в колективі, вивчили питання спільно з Міністерством охорони здоров’я. Головним завданням стало опрацювання вимог законодавства з організації поховання з підозрою або підтвердженим Covid-19 II групи патогенності і негайних заходів безпеки і захисту персоналу компанії, який на той час уже розпочав проводити такі поховання.

Основні документи – це Наказ МОЗу № 133 «Про затвердження Переліку особливо небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носіїв збудників цих хвороб» та Положення ДСП – «Безпека роботи з мікроорганізмами І-ІІ  груп патогенності». 

Коронавірус оголосив нам війну, і ми, не чекаючи ні від кого ніякої допомоги, розпочали власну програму захисту персоналу і населення, дотичного до цієї проблеми. Увесь задіяний нами персонал з перших днів оснащений повним комплектом захисту. Пішли далі: наша мийка автотранспорту першою в Україні перетворилася на сучасний пункт знезараження з усім необхідним арсеналом засобів. Ми першими встановили в автотранспорті захисні екрани і обладнали катафалк герметичною капсулою. 

Важливо сказати і про таке: мною як керівником компанії, виконання усіх невідкладних завдань не випадково було покладено на найбільш відповідальних і фізично підготовлених співробітників, які пройшли спеціальне навчання та підготовку. Адже перебування у засобах захисту під час поховання померлих з діагнозом Covid-19 не може бути більш ніж протягом 2 годин, та й фізично витримати таке навантаження досить важко. Після закінчення поховання у працівників пів-маски води. І це є піт. Тому підприємством був затверджений свій особливий порядок поховання таких померлих у столиці і області з чітким регламентом, часовими вимірами, маршрутами і обов’язковими заходами безпеки. 

Незважаючи на всю складність ситуації, наростаюче число хворих, а відтак і померлих з діагнозом коронавірус, знайшлися і ті, хто почав кампанію дискредитації заходів, розпочатих нашої компанією під час поховання таких померлих щодо безпеки їхніх рідних і близьких, обмеження кола учасників траурних церемоній, та й в цілому  усієї роботи із захисту населення від Covid-2019. 

Переконана, що й сьогодні ще до кінця не вивчені усі форми передачі вірусу, особливо з появою нових штамів – британського, бразильського, південно-африканського, а тепер уже й індійського, а тому розставляти усі крапки над «і» в питаннях захисту людей ще попереду. Особливо після того, як міжнародна команда спеціалістів ВООЗ найвищого рівня, що саме закінчила свою роботу в Китаї, так і не дала однозначної відповіді на ключові запитання. І найважливіші з них,  по-перше, чи міг вірус «вирватися» на волю із китайської лабораторії, і по-друге – як було передано вірус людству і роль у цьому тварин.

Час показав, що ми все зробили вчасно і правильно. Скеровуючи наш погляд в Європу, прислухаємося до думки оглядача авторитетної Deutsche Welle Мартіна Муно: «Все більше людей незадоволені обмеженнями, і це загрожує небезпечними наслідками. Зрозуміло, що продовжує поширюватися вірус, є загиблі, а сотні тисяч людей втрачають роботу і доходи. У порівнянні з іншими країнами в Німеччині до сих пір все під контролем: обмежувальні заходи діють, а тому рівень смертності порівняно низький. Відрадно, що в нашому суспільстві досі панував вражаючий консенсус, попри те, що карантинні заходи вимагали від багатьох людей певних жертв».

Щоб мінімізувати ризики зараження, кожному перш ніж братися за критиканство, варто ретельно ознайомитися з усією достовірно відомою інформацією про захворювання, максимальний інкубаційний період якого становить близько 14 днів. 

Сьогодні ми вже відомо, що коронавіруси – це велике сімейство однониткових РНК-вірусів з оболонкою. Вони викликають захворювання починаючи від застуди і закінчуючи більш серйозними захворюваннями, такими, як близькосхідний респіраторний синдром (MERS) або важкий гострий респіраторний синдром (SARS). 

Що можемо і маємо зробити? Доведено: кожен хворий заражає як правило 3-х людей. Зробити так, щоби ця цифра зменшилася, а краще – знизилася до нуля – нам під силу. Потрібно прагнення і бажання одночасно. Тому дуже важливо дотримуватися всіх заходів, запропонованих для стримування поширення коронавірусу від ВООЗ – Всесвітньої організації охорони здоров’я та всіх причетних до боротьби з Covid-2019 у світі. Адже краще вивчати чужий сумний досвід, аніж наражатися на свій!

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram